Найцікавіші маршрути, де можна побачити красу Смілянщини

Найцікавіші маршрути, де можна побачити красу Смілянщини

Сергій Тимофієв позаштатно допомагає смілянським лісівникам зберегти та відновити природно-історичну спадщину. Чоловік кардинально змінював свою кар’єру від електрика до власника бізнесу з пошиття одягу. Потім його зацікавив сільський зелений туризм та історія Смілянщини.

Навіщо людям ходити на екскурсії до лісу?

«Ще у 2009 році ми були на виставці в Києві «Українське село запрошує». Проводився майстер-клас, на якому потрібно було поколоти дрова і скоштувати сало. 15 дітей віком до 12 років не знали, що таке сало взагалі. І 12 чоловіків віком до 40 років не вміли відрубати поліно: заганяли сокиру і разом з нею стрибали. Це яскравий доказ того, що людина відійшла від природи. Опинившись сам на сам на природі, такі люди не зможуть дати собі ради. Тому важливо мати такі осередки, де людина потрапляє у живе природне середовище: де фахівець розповідає про рослини, тварини, птахів та пояснює яке значення вони мають для людини.

Наприклад, під час екскурсій ми по дорозі їмо: я готую білий гриб – прямо на ходу беру потрібний, ріжу на пластини і пригощаю учасників. Цікаво, що на нашій території більше 550 видів коріння, трав, грибів, плодів, які можна вживати. Про це я дізнався з книги «Харчування спецпризначенців», де описана наша центральна Україна. На жаль, у нас немає культури споживання продуктів, що виготовляються з інгредієнтів, що ростуть у наших рідних лісах».

Які маршрути порадите мадрівникам?

«Смілянщина з усіх боків оточена лісом. Сама Сміла є кратером вулкану на території Холодноярського лісового масиву – місця сили. Звичайно, є у нас і місця природно-охоронного фонду. Туди втручання людини, зокрема – працівників лісгоспу – заборонене. Якщо у такій зоні буревій повалив дерево – воно так і лежить. На жаль, мисливці не нехтують цими зонами.

У охоронних зонах дуже багато косуль. Нещодавно у смілянських лісах з’явився плямистий олень. Але лісникам ці тварини додають клопоту: з’їдають саджанці. Адже основна місія лісників – саджати і доглядати рослини. Тому усі молоді насадження огороджені, щоб кізоньки та олені їх не їли.

Серед нових лісових мешканців – родина найбільших птахів Європи – орланів білохвостих. Розмах їхніх крил більше двох метрів. Коли вони пролітають над головою – це прекрасне видовище. Людей ці птахи не бояться».

Про маршрут, який зберіг свою назву з часів графа Бобринського

«Ми зберігаємо топонімічні назви. Наприклад – екологічна стежина «Теклінська дача» зберегла свою назву ще з часів графа Бобринського. На маршруті облаштована стежина для дітей довжиною 3 км. Встановлені всі інформаційні банери: про гриби, рослини, кору, листя, жуків, шкідників тощо. І ця стежина проходить біля заповідної зони: 10 метрів у сторону від маршруту – і уже неможливо йти – це густі дерева охопили заповідник у міцні обійми. Саме там можна подивитися, як виглядає справжнісінький дикий ліс».

Які є нові унікальні маршрути?

«Юрій Сегеда – директор ДП «Смілянське лісове господарство». Він зацікавлений у тому, щоб зберегти історичну цілісність лісу. Тож ми співпрацюємо щодо збереження та відновлення історичних пам’яток. Зусиллями лісгоспу відновлюється штабна партизанська землянка ім. Пожарського. Ми шукаємо та розробляємо нові туристичні маршрути.

Під час вивчення маршруту в районі річки Тенетинки у Сунківському лісництві знайшли піч на залишках цегельного заводу, виготовлену за унікальною технологією. Власне, щоб визначити природу матеріалів, звернулися за допомогою до Інституту археології України.

Також у Сунківському лісництві створюємо маршрут із інклюзивною частиною вздовж двох з половиною кілометрів. Там стоятимуть стенди, що розповідатимуть про життя в лісі. У планах – рекреаційна зона з криницею».

Як розвивалася кар’єра Сергія Тимофієва?

Сергій Тимофієв спочатку здобув фах електрика, але згодом вирішив стати кравцем. Пізніше – закінчив університет за спеціальністю економіка побуту. Організував власний бізнес з пошиття одягу. Чоловік розповідає:

«Я перший у Смілі приватизував державне підприємство на ваучери. Зробив колективне підприємство: усі працівники стали власниками, кожен мав свою частку підприємства. Але під час діяльності була помилка в оподаткуванні. Тоді була інфляція і борг виріс із 40 купонів до 2,5 мільярдів. Щоб вберегтися від банкрутства, розділив підприємство на декілька секторів: я дав самостійність співвласникам. Згодом ті власники перепродали свої частки. Будувати бізнес у 90-ті було важко, але ми справилися і працюємо й донині».

Чому почав займатися туризмом?

«Мене завжди цікавила історія та туризм. У селі Сунки я побудував садибу для туристів. Так я став членом спілки із зеленого туризму. Зрозумів, що для гостей потрібно створювати цікаві та якісні продукти. Зі своїми ідеями я звернувся до адміністрації району. Тогочасна очільниця Мар’яна Герасименко зацікавилася моїми планами. Я отримав посаду у секторі туризму відділу культури Смілянської державної адміністрації.

Так у 2009 році народився туристичний продукт Смілянщини. Розкопали Ірдинський, Виноградський печерний монастирі. Повністю відновили партизанську базу у селі Старосілля, Теклінський млин. Створили в Холодноярському лісі маршрут Гайдамацький шлях. Було зроблено наскільки багато роботи, що у 2012 році нас помітили на рівні держави. Понад півсотні кореспондентів національного рівня завітали до села Сунки на великому автобусі в рамках прес-туру, ініційованого Кабміном.

Ми намагаємося розвивати туризм власними силами і запрошуємо мандрівників звертатися до нас через соціальні мережі, наприклад через Фейсбук.

Будьте в курсі подій разом з нами: 4733

БЕРЕЗНЯКІВСЬКА ГРОМАДА
Сміла маршрути знахідки
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі