Лісгосп Сміли допоміг у реставрації історичного вітряка

Лісгосп Сміли допоміг у реставрації історичного вітряка

Нагадаємо, що напочатку липня Бакалеівська ОТГ почала відновлювати унікальну історичну пам'ятку - 100-річний млин!

Смілянський лісгосп не залишився осторонь, та вирішив допомогти у такій гарній справі, як відновлення історії.

Збереження пам’яток минувшини – важлива справа, адже нашим ставленням до історії вимірюється громадянська свідомість та повага до надбань поколінь… Реставрація цих об’єктів та споруд, догляд за ними потребують не тільки бажання це зробити, а ще й додаткових коштів, котрих часто-густо у громадах бракує… - розповідають у Смілянськомі лісовому господарстві.

Лісгосп Сміли допоміг у реставрації історичного вітряка, фото-1 Лісгосп Сміли допоміг у реставрації історичного вітряка, фото-2

ОТГ закупила найнеобхідніше, а дерево надав Смілянський лісгосп. Відновлювальні роботи проводять силами громади. Люди відгукнулися на пропозицію реставрації будови, а серед добровольців — нащадки колишніх власників вітряка Віктор Демиденко та Петро Ярошенко.

-Це потрібно для наших нащадків, -  каже майстер лісу Володимирівського лісництва, житель Теклиного Петро Ярошенко, - тому, відклавши усі свої особисті справи, у свій вільний час ми прийшли, аби спільними зусиллями відновити і зберегти наш улюблений вітряк.

Довідка:Млини перейшли до нас із Європи. До ХVI ст. про них немає достовірних даних. Перші згадки припадають на добу Гетьманщини - ХVII століття. Масово почали будувати через 100-150 років - почався розквіт млинарства. Поширені були два типи конструкцій, спочатку – голландська, пізніше - німецька. У голландського типу вітряка весь каркас стоїть нерухомо, а повертається лише башта з крилами згори – щоб підлаштовуватись під вітер. У німецького вітряка вся будівля рухома.

Найбільша кількість млинів перебувала у власності великих землевласників-магнатів. Ярема Вишневецький мав більше 420 млинових кіл. Розповсюдженою була оренда та суборенда. Орендарями зазвичай були шляхтичі. Вони здавали їх міщанам або селянам, які професійно займалися млинарським промислом. Володіла млинами і козацька старшина. У переписних книгах Стародубського полку за 1666 рік зафіксовано, що понад 64% млинів належали магнатам, 18% - козакам, 10% – монастирям, 3% - селянам, 2% – ратушам.

Будьте в курсі подій разом з нами: 4733

лісгосп Сміла реставрація вітряк млин
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі