З 1 версня уряд збільшив розмір мінімальної заробітної плати для українців

На позачерговому засіданні Верховна Рада ухвалила, що з 1 вересня мінімальна зарплата становитиме 5000 гривень.

Даний закон ініціював президент Зеленський. Крім того, планується, що з початку наступного року мінімалка зросте до 6000 грн, а впродовж 2021-го до 6500 грн.

До цього мінімальна зарплата становила 4723 грн на місяць. І мала залишатися такою до кінця року. Тепер з 1 вересня вона зросте на 5,5%.

Прем'єр Шмигаль заявив, що це підвищення "буде майже непомітним як для людей, так і для економіки".

Денис Шмигаль розповів як вплине на економіку підвищення мінімалки

Але навіть таке, здавалося б, невелике підвищення, коштуватиме бюджету близько 4 млрд грн, підрахували аналітики Центру аналізу публічних фінансів та публічного врядування Київської школи економіки.

Профспілки схвалюють таке рішення, оскільки мінімальна зарплата не може бути нижчою за фактичний прожитковий мінімум - 5150 грн. - твердить заступник голови Федерації профспілок Олександр Шубін. Там кажуть, що  Україна йтиме до європейських стандартів, коли мінімальна зарплата становитиме не менше 50% від середньої зарплати в країні.

Шубін: Підвищення мінімалки не викличе новий виток інфляції

Проте, через поширення коронавірусу та карантин в Україні дефіцит бюджету 300 млрд грн.

І таке підвищення мінімалки вже викликало суперечку про те, де на це взяти гроші.

Міністр фінансів Сергій Марченко каже, що "ресурс є і доцільність також".

"5000 гривень для нас підйомна історія", - заявив міністр в інтерв'ю zn.ua.

В уряді планують видатки на підвищення мінімалки покрити за рахунок економії на обслуговуванні державного боргу. Через курсову різницю потреба у виплатах зменшилася майже на 3,5 млрд грн.

Решту коштів уряд планує отримати від самого підвищення мінімалки - через зростання податків на доходи фізичних осіб. Адже, вищі доходи означають і вищі податки.

До того ж, як розраховує міністр фінансів, вищі зарплати дадуть більші відрахування у Пенсійний фонд і простимулюють економіку.

Але, відповіді на питання, де взяти гроші, щоб підвищити мінімалку до 6500 грн у наступному році (а це вже не 5,5% а близько 30%), міністр фінансів наразі не має.

Натомість, економісти стверджують, що будь-яке підвищення заробітних плат має відбуватися тоді, коли зростає продуктивність праці і національний продукт, який виробляють працівники.

В іншому разі таке підвищення лише розкрутить інфляцію, а вона "з'їсть" мінімалку.

Проте в уряді розраховують, що долар по 30 і дешеві кредити на певний час простимулюють споживання і попит, що дасть розігрів економіки.

"В Україні низька інфляція, сповільнюється споживчий попит та "охолоджується" економіка. Це передвісники економічної кризи... Тому наше завдання сьогодні розігріти економіку і підвищити споживчий попит", - заявив прем'єр Шмигаль.

Але в українських умовах споживчий попит переважно стимулює імпорт, зростання якого не дуже добре для економіки та платіжного балансу країни - тобто, як для курсу гривні, так і гаманця кожного.

Щоб зрозуміти, як все буде, економічні оглядачі пропонують нинішнім урядовцям подивитися на досвід попередників:

• Наприкінці 2016 року уряд Гройсмана вирішив підняти мінімалку удвічі й заклав у бюджет 2017 року її зростання з 1600 до 3200 грн з 1 січня. Вже у лютому того року споживчі ціни зросли на понад 14%, а ціни у промисловості - майже на 39%. Впродовж року ситуація дещо стабілізувалася, не в останню чергу завдяки жорсткій політиці Нацбанку для приборкання інфляції, яку згодом так критикував президент Зеленський. На кінець 2017 року інфляція в Україні становила 13,7% проти 12,4% у 2016. На цьому досвіді тодішній уряд зробив висновок, що мінімалка може зрости до 5000 грн лише тоді, коли економіка зростатиме на 5% за рік.

Щоб мінімалка була 5 тисяч, треба ріст ВВП у 5% - Гройсман

В цьому році економіка України не зростає - за перший квартал 2020 року падіння ВВП становило 1,3%, а коронавірусна криза і карантин ще погіршили цей показник. За попередніми прогнозами на кінець року економіка скоротиться від 4,8% (прогноз уряду) та 6% (прогноз НБУ) до понад 8% (прогноз МВФ).

Економіка падає - падають і доходи бюджету.

За даними Держказначейства, за січень-липень 2020 року доходи бюджету на 30,4 млрд грн менше, ніж планувалося.

Знайти вільні 4 млрд грн. на підвищення мінімалки при недонадходженнях у 30 млрд і загальному дефіциті бюджету у 300 млрд грн. буде не так легко. Не кажучи вже про кошти для мінімалки 6500 грн.

А зростання економіки наступного року, яке уряд вже закладає в прогнози, також під великим питанням.

Є і ще один ризик, пов'язаний із підвищенням мінімалки за нинішніх умов.

Більші зарплати означають не лише більші податки, які сплачуватимуть самі працівники, але й збільшиться навантаження на роботодавців через фонд оплати праці.

У Європейській бізнес асоціації вважають, що, при скороченні економіки та складній ситуації на ринку праці, це може спричинити "ланцюгову реакцію негативних наслідків", серед яких тінізація бізнесу та зменшення надходжень до бюджету.

"Збільшення фіскального тиску в розпал економічної кризи та невизначеності стимулюватиме зростання сектору "тіньових" заробітних плат, що призведе до зниження податкових надходжень від тієї частини бізнесу, яка вдасться до "тінізації" діяльності, - застерігають у ЄБА, що об'єднує понад тисячу компаній, які працюють в Україні. - Буде погіршено умови діяльності саме для сумлінних платників: вони нестимуть додаткові витрати на сплату ЄСВ".

• Від 2017 року, коли мінімалка зросла удвічі, середня зарплата в країні збільшувалася не так швидко. Їй знадобилося чотири роки, аби так само зрости удвічі - від 5183 грн у 2016 до 10497 у 2019.

У червні цього року, за даними Держслужби статистики, середня зарплата становила 11579 грн, тоді як у грудні 2019 вона дорівнювала 12264 грн.

Динаміка мінімальної і середньої зарплати в Україні. 2016-2019 роки, грн. .

Будьте в курсі подій разом з нами: www.4733.com.ua - сайт міста Сміли